Ваш особистий консультант у Чехії

БУДИНОК ЛІКАРЯ ФАУСТА

Легенди Чехії

Рідкісний будинок у Празі оточений такою кількістю історій та легенд, як будинок номер 502 у південно-західному кутку Карлової площі. Це одна з небагатьох будівель, що пам'ятають закладку Карлової площі, що була побудована в другій половині 14 століття. У різні роки в будинку жили різні загадкові особистості – відомий англійський алхімік Едвард Келі, алхімік Фердинант Младот, а також капелан собору Яна Неупомуцького, який колекціонував людські кістки та предмети, пов'язані зі смертю, а також використовував як ліжко – труну. При бомбардуваннях 1945 року авіаційна бомба, що впала, проломила дах і провалилася аж до підвалу, так і не вибухнувши.

Лікарь Фауст .

Цей старий будинок був побудований на скелі на краю колишнього Скотного ринку, що нині називається Карлова площа, на розі, навпроти монастиря На Слов'янах. І після зникнення лікаря Фауста, він довго стояв покинутий і в ньому ніхто не жив, колись червоний дах потемнів, стіни облупилися, і промені сонця не могли пробитися всередину крізь тьмяні від пилу та дощу вікна, зарослі павутинням. Тяжкі дубові двері з потужними петлями не відчинялися, і жоден перехожий біля них не зупинявся, щоб постукати дверним молотком і повідомити про свій візит. За ними було порожньо й тихо, а кам'яний поріг порос травою. Похмурим був і занедбаний сад, що прилягає до будинку з боку монастиря на Слов'янах. Доріжки поросли травою, а стовбури старих кленів і фруктових дерев були покриті лишайником і мохом.

Сумом віяло з саду й будинку, і все накруги дихало жахом. Це місце вважалося проклятим, а ночами тут блукав дух лікаря Фауста, який ні в житті, ні навіть після смерті не знав спокою. Лікарь Фауст, який тут мешкав, творив дива, досліджував чарівні книги, і навіть запрошував до себе диявола, якому продав свою душу. За це диявол виконав усі його побажання, і коли прийшов термін, сказав: "Досить вже, настав час йти!". Лікарьові Фаусту ще не хотілося, і він чинив опір, всіма способами, заклинав та ворожив, але безуспішно. Диявол, поцупив його, тримаючи у своїх пазурах, та відлетіві прямо через дах.

Отвір у даху, через який вони вилетіли, так і лишився. Неодноразово його намагалися закрити, але щоразу латка до ранку розсипалася, і отвір зяяв, як ні в чому не бувало. Зрештою, спроби закрити дірку залишили, та й у будинку став з'являтися дух лікаря Фауста, і навіть найвідчайдушніший наймач не витримував і пів дня в цьому будинку. Так, що вже довго ніхто там не жив, і будівля залишалася покинутою. Його старанно оминали, особливо у темний час доби.

Якось наприкінці осені, у напівтемряві біля входу до будинку лікаря Фауста зупинився молодий студент. Був він дуже бідний, просто на межі жебрацтва, жити йому було ніде, і так як заплатити за кімнату в ньогоне було чим, з його колишньої кімнати його виставили. Після марних пошуків притулку в Празі, стомлений, він і сам не знав, як опинився просто перед будинком Фауста. Темніло, лив дощ і дув пронизливий вітер. Промоклий одяг вже не рятував від холоду, і він почав тремтіти від холоду. Куди ж податися на ніч?

Дім Лікаря Фауста.

В розгубленості він узявся за потріскану дверну ручку, двері відчинилися і він опинився в темному проході, тут було сухо і вітер не відчувався. Молодий чоловік наважився пройти далі. У нішах уздовж сходів стояли страшні скульптури, а галерея була довгою і губилася у темряві. Уздовж стін були, невідомо куди ведучі, похмурі двері. Недовго розмірковуючи, студент відчайдушно відкрив першу-ліпшу. За нею була темна кімната, з дубовими стінами старовинними меблями з того самого темного дерева. Студент озирнувся і прислухався, але довкола була тиша, і тільки чутно шумів вітер і дощ за вікном. Втомлений, він сів у крісло і відразу заснув.

П

рокинувшись рано-вранці, він вирішив оглянути решту кімнат і ввійшов до сусідньої кімнати, вона була зовсім порожньою, потім він увійшов до наступної кімнати – там стояло старовинне ліжко, два перевернуті стільці і розкрита пожовкла книга… І дірка в стелі! Студент скам'янів, він згадав розповіді про дірку, в яку диявол забрав лікаря Фауста. І все-таки він пішов далі, за наступними дверима він не побачив нічого, крім довгих дерев'яних сходів, що ведуть під саму стелю. Піднявшись по ній, під саме склепіння він побачив отвір, що веде далі. І тільки-но він вступив на останню сходинку, пролунав дивний звук і сходи, ніби склалися, і зникли в стелі, а він опинився в новій кімнаті, набагато просторішій, ніж усі, в яких він уже побував.

Кімната була величезною, а на стелі були намальовані Сонце, Місяць, зірки, знаки зодіаку та безліч інших незрозумілих символів. Уздовж стін стояли стелажі з книгами у старовинних палітурках, а поряд стояли столи з різними колбами з металу та скла та пляшечками з розчинами червоного, золотого, синього та яскраво-зеленого кольору. Посеред цієї зали стояв великий стіл, обтягнутий зеленим сукном. На ньому блищав посуд з бронзи та міді, різні мірні пристрої, поруч лежали пожовклі пергаменти, відкрита книга під олов'яним свічником зі свічкою, що злегка обпливла. Щось тут було не так, і студент затримався тут на мить, але повернувся до отвору, звідки прийшов. І як тільки він настав на його край, дерев'яні сходи з'явилися і спустилися вниз.

У нижньому поверсі він уже не повертався до опочивальні Фауста, а вийшов через інші двері до передпокою. Там помітив гарну скульптуру юнака з барабаном і щойно студент підійшов до неї і доторкнувся, юнак, наче живий, заворушився і почав бити в барабан. Пальці його тільки миготіли, а від гуркоту хіба що не лопалося скло у вікнах. Студент відскочив від переляку і вибіг у порожній сад, де на самому краю виднілася криниця. Пройшовшись садом, він повернувся до будинку, на той час барабанщик уже затих. Студент знову піднявся по чарівних сходах у ту велику залу, переглянув пергамент і папери і під ними знайшов відполіроване блюдо з чорного мармуру, а в ньому срібну монету, чисту й блискучу, наче нову. Озирнувшись на всі боки, він схопив монету і помчав у місто і надвечір повернувся вже ситий.

Будинок Фауста у Празі.

Так щоранку на чорній мармуровій страві він знаходив срібну монету. Йому вдалося навіть накопичити гроші на новий одяг, плащ, капелюх та черевики. Він швидко звик до будинку Фауста, взимку топив камін, читав книги з бібліотеки Фауста і одного разу наважився увійти до спальні Фауста і прочитати книгу, що там лежить. У ній були чаклунські знаки, і такі заклинання; від яких волосся в нього вставало дибки.

Товариші з університету, який він став відвідувати все рідше і рідше, не розуміли, що з ним походить, від чого він став багатим, вони затихали від жаху від думки про місце, де він жив, і відмовлялися йти до нього в гості, коли він їх кликав. Проте цікавість перемогла, і кілька людей відвідали й оглянули весь будинок, від передпокою до великої верхньої зали, у тому числі й спальню із заправленим ліжком, в якій студент уже спав сам, під заткненою килимом діркою у стелі. Потім вони, повні захоплення, розповідали друзям про чудеса таємничого будинку, про тихо співають скульптури, про статую, яка барабанить, про металеву дівчину, яка поливала їх водою, про дивовижну дверну ручку, з якої при дотику сипалися іскри, про кімнату, сходи до якої то з'являється, то зникає, і про залізні двері, що ведуть у довгі коридори підвалу. І лише про срібну монету на чорній страві студент їм не розповів. А на попередження товаришів, які радили покинути цей будинок, доки не пізно, він лише посміхався.

Монета на чорному блюді виявилася приманкою. Щодня він отримував монету, і йому не потрібно було нічого робити, він звикав до комфорту, став покращувати своє життя, його запити зросли, а на блюді, як і раніше, з'являлася лише одна монета. Тоді він вирішив скористатися книгами зі спальні та лабораторії, в яких були заклинання, як закликати різних духів. Одного разу студент цілий день розважався в Празі і витратив навіть гроші, взяті в борг, але все одно говорив друзям не економити, їсти і пити досхочу, бо завтра матиме стільки грошей, скільки він захоче, і золото. Не срібло, саме золото - його власне золото.

Пізно ввечері він повернувся до будинку Фауста. Його друзі бачили, як за ним зачинилися двері будинку, і з того моменту його ніхто вже ніколи не бачив. У будинку його також не знайшли. І тільки в опочивальні побачили розкидану постіль, роздерті подушки на підлозі, і перевернені стільці, а на підлозі розкриту стару чаклунську книгу і свічник, що лежав поруч із обгорілою свічкою. Все виглядало так, ніби тут точилася боротьба. Килим лежав на підлозі порваний на шматки, а над ним у стелі знову зяяла чорна діра. На її краях були плями, засохлої крові, і не темної, а яскраво червоної, нещодавно пролитої. Всі в страху кинулися геть із дому Фауста, з жахом, від того як страшно їхній друг закінчив своє життя. Напевно він, не подумавши про наслідки, викликав злого духа, а той потяг його в чорну дірку в стелі, в ту саму в якій колись пропав лікарь Фауст.

Зараз будинок лікаря Фауста належить громадській лікарні, а на першому поверсі знаходиться аптека, проте й досі вгорі будинку на штукатурці проступає темна пляма, скільки б її не зафарбовували, мабуть, саме тут і була та диявольська діра.

Переклад з чеської Цивенко Данило

VSEPROCZ

Все про життя в Чехії: поради, корисна інформація, рішення життевих ситуацій. Особистий досвід та відповіді на всі питання стосовно життя в Чеській Републіці. Допомога з першими кроками для іноземців.

Рекомендації

© VSE PRO CZ. All Rights Reserved. Designed by HTML Codex