Чеська Швейцарія (Ceske Svycarsko) або, якщо бути точніше Чесько-Саксонська Швейцарія - мальовничий куточок північної Чехії, що є гірським масивом з пісковика у верхній течії річки Ельби (Лабе) - Ельбські Пісковикові гори. Німецька частина називається Саксонська Швейцарія і становить 3/4 території масиву, а Чеську частину називають Чеською Швейцарією. Ця територія, що захоплює своєю красою, в самому центрі Європи - з першого січня 2000 року оголошена національним парком Чехії. А в 2009 році Чеська Швейцарія перемогла в конкурсі EDEN і стала першим об'єктом на території Чехії, який заслужив почесний титул європейського туристичного спрямування найвищої якості. Саме тут, в одній із наймальовничіших частин Чехії, було вирішено провести 4 дні літньої відпустки.

На думку географів, Чеська Швейцарія це не гірський масив, а скоріше ерозійний ландшафт, що виник у мезозойську еру крейдяного періоду (приблизно сто мільйонів років тому). На дні моря, що на той час покривав це місце, утворилося кілька сотень метрів шаруватих піщаних відкладень. Внаслідок подальшого їх ущільнення виникли пісковики. Після того, як море відступило з цих місць, піщані шаруватие відкладення було розламано серією геологічних переміщень у результаті вулканічної діяльності на сусідньому Чеському плоскогір'ї. В результаті спочатку монолітний щит розділився на окремі брили. Протягом наступних мільйонів років зовнішній вигляд ландшафту видозмінювався різними ерозійними силами. У піщаниковому щиті спочатку виникали тріщини, які поступово розширювалися у шви та провали. Це і спричинило виникнення окремих веж і скель.

Біля витоків досить незвичайної назви Чеська Швейцарія стоять два швейцарці, художник Адріан Зіннг і гравер Антон Графф, які з 1776 р. працювали на реставрації Дрезденської галереї. У вільний час вони подорожували околицями і насамперед до саксонсько-чеського кордону. Обом це місце дуже сподобалося і вони відмовилися повернутися додому, вирішивши залишитися тут, сказавши, що саме тут знайшли свою Швейцарію. Їх порівняння впало на родючу землю, і вже в 1785 з'являються перші записи про Саксонську, а пізніше і про Чеську Швейцарію.

Вперше Чеську Швейцарію я відвідав майже 15 років тому. Попередня підготовка до поїздки полягала у виборі житла та резервації його телефоном, а також плануванні маршруту. Варіанти житла розглядалися поблизу селища Гренсько (Hrensko), т.к. саме в його околицях знаходилися заплановані до огляду пам'ятки. У результаті коло пошуку звузилося до кемпінгу в селищі Мезні Лоука (Mezni Louka), пансіону На Виглідці (Na Vyhlidce) та готелю Губерт (Hubert) у селищі Мезна (Mezna). Т.к. В останні тижні погода була дуже не стабільна, варіант кемпінгу був відкинутий, а з двох варіантів, що залишилися, вибір був зроблений на користь готелю Губерт, через нижчу ціну (у той час двомісна кімната коштувала 250 крон з особи + 100 крон за сніданок).

З маршрутом, завдяки сайту IDOS, проблем не виникло жодних, і був обраний оптимальний маршрут: Пльзень – Прага, поїзд Прага – Дечин, що від'їжджає від вокзалу Масарика (Masarykovo nadrazi) і далі автобус Дечин – Гренско, що прямує від будівлі залізничного вокза в Дечині.

В останній раз я повернувся до Чеської Швейцарії у 2022 році, десь за місяць до великої пожежі яка охопила національний парк. Цього разу я приїхав залізницею з Німеччини, та перетнув кордон за допомогою порому.